¬арто задуматись...

јвтор:Ћ≥л≥¤-—оф≥¤

 онтакт: labinska_lilia@ukr.net

¬арто задуматись - заради чого живем ≥ до чого ≥дем? „омусь за останн≥ роки, нав≥ть за останн≥й р≥к, у цьому дивному св≥т≥ ко¤тьс¤ жахлив≥ реч≥.  атастрофи, стих≥йн≥ лиха, терористичн≥ акти, пол≥тичн≥ розколи та ≥нтриги. Ќе знаю, ¤к ¬и, але у мене на душ≥ ¤кась тривога. „ому це все в≥дбуваЇтьс¤. „и не св≥дчить це про те, що нам треба сказати соб≥ "стоп" ≥ на мить озирнутись назад. „и не ополонила нас ¤кась недобра сила? „и ми не зациклились на меркантильних ≥де¤х: √рош≥... ¬лада... ѕрестиж... „и не це лунаЇ в наших думках. ƒумаю, що пора задуматись над вищими нематер≥альними ц≥нност¤ми. Ќе треба дивитис¤ на ≥нших. Ќ≥коли н≥чого не зм≥нитьс¤, ¤кщо кожен не почне думати, що лише в≥д нього все залежить. якщо людина чогось захоче, то пов≥рте! ¬она може цього добитись. √оловне - зрозум≥ти, чого ти насправд≥ хочеш. Ќедарма —тус казав: "” власне т≥ло ув≥йти дано лише несамовитим". якщо роз≥братись ≥з самим собою, зрозум≥ти себе, то вважай, що ти - щасливий! :) ≤нколи треба в≥дпочити в≥д ус≥Їњ метушн≥ ≥ вс≥х справ, ¤к≥, здавалос¤ би, Ї першочерговими. ÷е все так в≥дносно: сьогодн≥ ми Ї, а завтра нас немаЇ. ÷е ж так приЇмно - усам≥тнитись ≥ подумати, особливо перебуваючи на одинц≥ з природою. “од≥ ти задумуЇшс¤: наск≥льки житт¤ прекрасне, нав≥що його спаскуднювати? јле, нажаль, у людин≥ - ц≥й неймов≥рн≥й ≥стот≥ - завжди буде боротис¤ б≥ле ≥ чорне. “ож, усм≥хайтесь, рад≥йте, в≥дпочивайте, ≥ не л≥нуйтесь працювати, бо прац¤ облагороджуЇ людину. «м≥н≥ть себе ≥ ви зм≥ните весь св≥т!
ўе на цю тему (рос≥йською мовою)